kosh


рослини поштою

телефони: (044) 331-31-29   МТС: (050) 410-74-40;
Київстар: (067) 409-80-90;   Лайф:(093) 743-40-44 sale@s-sad.com

Доставка поштою БЕЗКОШТОВНА!






Каталог:
% АКЦІЇ та ЗНИЖКИ %
Екзотичні рослини
Саджанці плодових
Абрикоси
Айва
Алича
Вишні і черешні
Гранат
Груші
Дерево-САД
Мигдаль
Нектарин
Персики
Сливи
Фундук та ін.горіхові
Хурма
Шовковиця
Яблуні
Саженцы ягодных
Крыжовник
Актинидия
Арония
Брусниця
Виноград
Глід
Годжі
Гумі
Жимолость
Журавлина
Інші ягідні
Ірга
Калина
Кизил
Лимонник
Малина
Обліпиха
Ожина
Порічки
Смородина
Суниця
Чорниця
Саджанці декоративних дерев, кущів і квітів
Квіти садові
Айстра
Хризантема
Саджанці листяних дерев і кущів
Азалії
Акебія
Барбарис
Береза
Бересклет
Будлея
Бузок
Вейгела
Верба
Верес
Гінкго Білоба
Гортензія
Дейція
Дерен
Дієрвіла
Екзохорда
Жасмин
Жимолость декоративна
Інші листяні декоративні саджанці
Ітеа
Кампсіс
Керія
Клен
Леспедеца
Магнолія
Османтус
Падуб
Партеноцисус
Перстач (Лапчатка)
Спірея
Тамарикс
Хеномелес
Черемха
Юкка
Саджанці хвойних дерев і кущів
Секвоя
Сосна
Тис
Туя
Ялина
Ялівець
Саджанці троянд
Англійські
Бордюрні
Грунтопокривні
Канадські троянди
Кордес
Паркові
Плетисті
Поліантові
Флорібунда
Чайно-гібридні
Шраби
Цибулини і кореневища квітів
Агапантус
Аквілегії
Аліум (декоративна цибуля)
Альстромерія
Амариліси
Анемони
Арізаєма
Ахілеї
Бегонії
Водяні лілії
Гіацинти
Гладіолуси
Глоксинії
Глоріоза
Екзотичні кімнатні рослини
Ехінацея
Жоржини
Інші цибулини квітів
Каладіум
Кали
Канни
Крокуси
Лисячохвості лілії
Лілії
Лілійники
Люпин
Лютики (Жовтець)
Морозники
Мускарі
Нарциси
Папороті
Півники (Іриси)
Півоніі
Пізньоцвіти
Проліски
Рябчики
Тигридії
Тюльпани
Флокси
Фрезії
Фрітілярії
Хости
Цикламен
Картопля насіннева і топінамбур
Лікарські рослини
Лікарські трави
Лікарські ягідні
Насіння
Овочі
Насіння ДРАЖОВАНЕ
Насіння ІНКРУСТОВАНЕ
Баклажани
Біб
Буряк кормовий
Буряк столовий
Гарбузи
Горох
Диня
Інші овочеві
Кабачки
Кавун
Капуста
Квасоля
Кукурудза
Морква
Огірки
Патисон
Перець
Редиска
Редька
Ріпа
Салати
Томати
Цибуля
Квіти
Айстри
Гвоздики
Дельфініуми
Дзвоники
Ехінацея
Кермеки
Лобелії
Лобулярії
Майорці (Цинія)
Мальви
Маргаритки
Однорічні квіти
Петунії
Ромашки
Фіалки
Чорнобривці
Пряні та ін
Базилік
Гірчиця
Грибна трава
Естрагон
Інші пряні трави
Кмин
Коріандр
Кріп
Майоран
Пастернак
Петрушка
Селера
Щавель
Шпинат
NEW!!! Насіння на водорозчинній стрічці
Газонна трава
ЕЛІТНЕ чеське та японське насіння
Насіння інших квітів
Насіння кімнатних рослин
Насіння лікарських рослин
Сидерати
Сучасні овочеві диковинки
Товари для саду та городу
Засоби захисту рослин
Гербіциди
Інсектициди
Фунгіциди
Добрива
Таблетки, горщики і касети
Укривний матеріал
Засоби захисту від побутових шкідників
Від гризунів
Від кротів
Від молі та ос
Від мурах
Від мух та комарів
Від слимаків та равликів
Від тарганів
Книги
Бібліотека садівництва і городництва
Про плодові, ягідні та горіхоплідні культури
Про декоративні дерева, кущі та квіти
Про польові
Про овочі і трави
Про загальне садівництво та городництво
Тваринництво
Птахи
Тварини
Бджільництво
Здоров'я
Кулінарія
Психологія
Психологія виховання
Психологія відносин
Загальна психологія
Н О В И Н К И !!!!!
Секрети успіху
Релігія
Художня література
Дитяча література
Інші книги
Ремонт та будівництво
Чай, кава, посуд
Чай
Білий чай
В'язаний чай
Зелений чай
Корисні для здоров'я чаї, компоненти до чаю
Мате
Оолонг
Пуер
Ройбуш
Фруктові і трав`яні суміші
Чай з годжі
Чай з різними компонентами
Чорний чай
Чаї для схуднення
Заспокійливі чаї
Оздоровлюючі чаї
Кава
Арабіка
Ароматизована кава
Еспресо
Робуста
Компоненти чаїв
Компонент "Абрикос"
Компонент "Алое Вера"
Компонент "Ананас"
Компонент "Аніс"
Компонент "Бамбук"
Компонент "Банан"
Компонент "Барбарис ягоди"
Компонент "Бузина"
Компонент "Бутони ранавари"
Компонент "Вербена лимонна"
Компонент "Вереск суцвіття"
Компонент "Вишні кісточки"
Компонент "Вишні ягоди"
Компонент "Волошка"
Компонент "Гвоздика"
Компонент "Гібіскус"
Компонент "Гранат пелюстки"
Компонент "Груша"
Компонент "Екстракт саусепу"
Компонент "Жасмин"
Компонент "Женьшень корінь"
Компонент "Журавлина"
Компонент "Імбир"
Компонент "Інжир (Фіга)"
Компонент "Кактус"
Компонент "Кардамон"
Компонент "Кокосова стружка"
Компонент "Кориця"
Компонент "Коріандр"
Компонент "Корінь лакриці"
Компонент "Корінь мудрецію"
Компонент "Кропива жалюча"
Компонент "Лаванда"
Компонент "Лайм"
Компонент "Лимонна трава"
Компонент "Лимонна цедра"
Компонент "Лимонник"
Компонент "Липа"
Компонент "Мальви квіти"
Компонент "Манго"
Компонент "Маракуйя"
Компонент "Меліса"
Компонент "Мигдаль"
Компонент "Морква"
Компонент "Полуниця"
Компонент "Фініки"
Компонент "Фенхель"
Компонент "Цедра апельсина"
Компонент "Чорниця кавказька"
Компонент "Перець рожевий"
Компонент "Перець червоний"
Компонент "Перець чорний"
Компонент "Папайя"
Компонент "Плющ"
Компонент "Пелюстки соняшника"
Компонент "Ожина листя"
Компонент "Порічок листя"
Компонент "Обліпиха ягоди"
Компонент "Родзинки"
Компонент "Суниця"
Компонент "Розмарин"
Компонент "Смородина ягоди"
Компонент "Ромашки квітки"
Компонент "Смородина листки"
Компонент "Чорнослив"
Компонент "Троянда"
Компонент "Шовковиці листя"
Компонент "Хризантема"
Компонент "Шипшина"
Компонент "Яблуко"
Посуд
Спеції та приправи


Расширенный поиск
    JoomlaWatch 1.2.12 - Joomla Monitor and Live Stats by Matej Koval

    Клематис – у домашню аптечку

    Клематиси – не тільки окраса саду. У наземній частині цих рослин містяться алкалоїди, дубильні речовини, смоли, карденоліди, вітамін С, які й зумовлюють лікувальну дію: протисудомну, бактерицидну, фунгіцидну. Клематиси використовують для лікування водянки, ревматизму, як зовнішній засіб - при гнійничкових та грибкових захворюваннях шкіри. Здавна відомі рецепти використання ломоносів ( інша назва клематисів) при корості, у якості потогінного та сечогінного засобу. Для зовнішнього використання наземну частину рослини запарюють і використовують для примочок при хворобах шкіри, зокрема, екземі. Порошок з висушених клематисів добре загоює рани, в тому числі і гнійні – тому сприяє їх бактерицидна дія. Останнім часом клематиси використовуються і в якості допоміжного протипухлинного засобу

    Відвар з клематиса.

    20 г трави клематиса залити на 1 склянку окропу, настояти впродовж 60 хвилин. Вживати по 1 столовій ложці  тричі на добу за 20 хвилин до їди.

    Настоянка ломоноса

    20 г сухої трави залити 1 склянкою 70%-ного спирту, настояти впродовж 7 днів в темному місці, періодично збовтуючи. Процідити, вживати по 20-30 крапель 3 рази на день за 20 хвилин до їди.   

     

    Клематиси

    – непримхливі, виткі багаторічні ліани з прекрасними пишними квітками практично всіх відтінків. Вони уживаються з різними рослинами.

    В нашому кліматі ці рослини досить морозостійкі. Садити потрібно на сонячне захищене від вітру місце,  на родючі, гумусові, (pH 6 дo 7), помірновологі, але не заболочені грунти. Клематиси люблять, якщо їх біля кореня притінити (замульчувати), а верхню частину залишати відкритою на сонці.

    Clematis-Kaiser 2

    Подробнее...

    Клематиси: правила посадки, зимівлі та розмноження

    Клематиси по праву називаються "королями" витких рослин. Вони відносно невибагливі до ґрунту, стійкі до низьких температур, швидко ростуть, яскраво, рясно і тривало цвітуть, починаючи з травня і до кінця жовтня. Відрізняються різноманітністю тонів та відтінків.

    В залежності від здатності триматися на опорах, вони поділяються на групи: виткі (чіпляються за опори) та кущові види.

    На одному місці ростуть довгі роки, тому повинні бути правильно посаджені.

    ПРАВИЛА ПОСАДКИ

    На постійне місце клематис висаджують навесні та восени. При посадці навесні важливо не запізнитися із строками, оскільки це рослина з раннім початком вегетації. Тому при затримці може порушитися життєвий ритм, і саджанці в перший рік гірше приживуться. При осінній посадці клематис приживається добре. Але потрібно мати на увазі, що до зими рослина повинна гарно вкоренитися, отже знову постає питання про строки.

    Весняну посадку бажано проводити в квітні – на початку травня, доки бруньки ще не пішли в ріст чи ледве почали бубнявіти. Посадкові ями під клематис рекомендують робити великими, шириною та глибиною по 60 см. Якщо близько ґрунтові води, то краще зробити дренаж: 10-15 см з битої цегли чи щебеню. Яму заповнюють сумішшю верхнього родючого шару і добрива (5-8 кг перегною, 50 г суперфосфату, 2-3 жмені золи. Якщо ґрунт кислий додають 50 г гашеного вапна).

    При посадці корені розпрямляють по землі, насипаній гіркою. Деякі квіткарі роблять її з піску і кореневу шийку теж присипають піском. Це захистить клематис від загнивання. Кореневу шийку в молодих рослин заглиблюють на 5-10 см, у більш старих – на 10-12 см. Це захистить її від вимерзання взимку та перегрівання влітку і буде сприяти утворенню нових пагонів. Відстань між рослинами має бути 1-1,5 м. Після посадки його щедро поливають та мульчують.

    Клематис світлолюбний, але не переносить перегрівання кореневої системи. Тому, висадивши біля його основи інші квіти, наприклад піони, чорнобривці, флокси і т.д., ви надасте своїй ліані неоціненну послугу.

    Квіткарям потрібно звернути увагу на деякі особливості.

    -          При купівлі однорічного чи дворічного саджанця перш за все погляньте, щоб на ньому не було механічних пошкоджень, видимих ознак захворювань. При цьому повинні бути гарно розвинені корені, бруньки, пагони. Розгалужених коренів має бути п’ять і більше, а пагонів – два, але допускається один. Нерозпущених бруньок на пагоні має бути дві. Обов’язково потрібно дізнатися назву сорту придбаного вами клематису. Від цього буде залежати спосіб обрізки.

    -          Перед посадкою придбаний саджанець потрібно продезінфікувати в марганці.

    -          Висаджуйте рослини відразу на постійне місце і одразу ж підставте до неї опору, діаметр якої не має перевищувати 2 см. Якщо зробити це пізніше, то можна пошкодити кореневу систему, що розрослася. По мірі росту клематису необхідне 2-3- кратне підв’язування відростаючих пагонів. При гарному закріпленні на опорі вони механічно не пошкоджуються і менше страждають на хвороби.

    -          При вирощуванні біля стін будівлі рекомендують обирати південну чи південно-західну сторону та розміщувати їх не ближче, ніж за 50 см від стіни будівлі. На клематиси не повинна потрапляти вода з даху.

    -          В перший рік посадки у багатьох крупноквітих клематисів швидко росте лише одне стебло. Тому в рік висадки потрібно прищипнути верхівку пагона, щоб викликати ріст бокових відростків. Прищипку можна повторити ще раз.

    Квіткарі мають знати, що коренева система дорослих клематисів буває двох видів: стрижнева (50-65 см) та мичкувата (30-65 см). Тому клематисам потрібен рясний полив, не рідше ніж раз в неділю, а в період літньої спеки – частіше.

    Для гарного, щедрого росту та цвітіння крім поливу необхідне підживлення. Робити його потрібно з урахуванням фаз розвитку. Добрива вносять під попередньо политі рослини. Перше підживлення проводять рано навесні, на початку відростання пагонів. Рекомендується настоєм коров’яку (1:10), пташиним послідом (1:20) з розрахунку 1 л настою на 10 л води на одну дорослу рослину чи 10-20 г повного мінерального добрива чи сечовини (1 ст. л на відро води).

    Друге – в період бутонізації – повним мінеральним добривом з мікроелементами.

    Під час цвітіння підживлення не рекомендується, інакше цвітіння пройде швидше.

    А після нього, вносять фосфорно-калійні добрива чи золу.

    Протягом літа я додатково поливаю клематиси слабким розчином марганцевокислого калію та обпилюю нижню частину рослини і землю попелом (для профілактики захворювань).

    ЗИМІВЛЯ

    Питання зимівлі досить серйозне, найменша помилка і байдужість можуть призвести до втрати рослини. Тому бажано притримуватися деяких правил.

    По-перше, восени, якщо довго не було опадів, рослину обов’язково потрібно рясно полити.

    По-друге, для профілактики грибкових хвороб слід провести обробку ґрунту препаратами, що містять мідь: мідним чи залізним 1-відсотковим купоросом, 0,2-відсотковим фундазолом чи полити слабким розчином марганцевокислого калію. Таку ж обробку потрібно повторити навесні на початку росту клематису.

    По-третє, кореневу шийку рослини можна, як і при посадці, засипати сумішшю піску та деревної золи (на відро – 250 г на одну рослину), а зверху товченим деревним вугіллям (не менше 2-літрової банки).

    По-четверте, деякі спеціалісти рекомендують підзимнє внесення добрив та перекопку ґрунту навколо клематису. При цьому вносять суміш перепрілого гною, гранульованого суперфосфату та сульфату калію (на відро: 20-50 г : 10-30 г) – все перекопати. В такому випадку навесні можна не удобрювати.

    По-п’яте, якщо рослина по своїй групі підлягає обрізці – обрізати, якщо не підлягає – вкоротити не 3-4 бруньки зверху.

    Після виконання всіх цих умов рослину можна вкривати.

    ОБРІЗКА КЛЕМАТИСУ

    Так як ці ліани відносяться до різних груп, то й потребують різних типів обрізки. Враховувати це потрібно для того, щоб на наступний рік отримати рясне цвітіння.

    У клематисів, що відносяться до групи Жакмана: Лютер Бербанк, Ніколай Рубцов, Вікторія, Космічна мелодія, Андре Леруа, Юбілейний-70, Фантазія, Елегія, Слава і т.д.; Віцителла: Ернест Маркхем, Віль де Ліон, Нікітський рожевий, Ядвига Валеніс; Інтегрифолія: Сизая птиця, Пам'ять серця, Альонушка, рекомендується обрізати надземну частину до рівня ґрунту чи залишати основу пагонів на 10-15 см вище рівня ґрунту. Цвітіння у них відбувається на пагонах поточного року. Можна спробувати і такий варіант: надземну частину зовсім не обрізати, тобто залишити на опорах і якщо зима буде м’якою, може відбутись цвітіння на пагонах наступного року та на тих, що перезимували (так у мене трапилося весною 2002р).

    У сортів групи Патенс: Надєжда, Кам’яна квітка, Президент; Флорида: Жанна д´Арк, Халіна-Нолл; Ланугіноза: Бал квітів, Чайка, Юність, Серенада Криму, Віргінія, Балерина – цвітіння проходить на пагонах попереднього року. Тому найбільш розвинуті, сильні та здорові пагони потрібно лише вкоротити, а не обрізати до основи. А сухі, слабкі та хворі видалити зовсім.

    З настанням стійких морозів клематиси групи: Жакмана, Вітіцелла, Інтегрифолія вкривають торфом чи тирсою на висоту 20 см, попередньо трохи підгорнувши рослини землею чи піском.

    Клематиси групи Патенс, Флорида, Ланугіноза вкривають трохи по-іншому.

    Спочатку пагони знімають з опори, акуратно вкладають на землю, попередньо підгорнувши кореневу шийку. Можна укласти пагони кільцем, але не навколо опори. Потім вкривають їх руберойдом, під який можна насипати сухого та здорового листя. Замість руберойду підійде ящик, зверху накритий плівкою.

    Занадто утеплювати клематис не варто, але й залишати їх без укриття теж не варто. В зиму 2003 року я ненароком залишила без укриття клематис сорту Чайка. Навесні він доволі довго не проростав, а потім пішов, очевидно, зі сплячих бруньок.

    З настанням весни "роздягати" клематис потрібно не відразу, бажано в хмарну погоду. На перших порах навіть притіняти їх, щоб звикання до яскравого сонця було поступовим.

    РОЗМНОЖЕННЯ

    Хороші результати дає живцювання напередодні бутонізації. Для таких цілей беруть короткі, щільні бокові пагони та нарізають живці з середньої частини. Живець береться з одним вузлом і може бути довжиною 6-7 см. Верхня його частина до бруньки має досягати 1-3 см, нижня – 3-6 см. Верхній зріз може бути косим або прямим, нижній – косим. Перед посадкою живці можна витримати в розчині гетероауксину (1 таблетка на літр води), зануривши на 1/3 в розчин, чи потримати в звичайній воді, а також відразу висадити в підготовану землю чи суміш піску з торфом. В парничку живці бажано вкрити плівкою, а під неї на дуги покласти світлий матеріал, щоб він вбирав конденсат та підтримував вологість. Щоб уникнути загнивання поверхню ґрунту рекомендується посипати річним піском. Не забувайте про регулярний полив. Таке живцювання називається зеленим. При ньому живці гарно приживаються, але на зиму потребують додаткового укриття.

    Для розмноження клематису відводками потрібно навесні, коли кущ відросте приблизно на 80-100 см, відокремити від нього один пагін, укласти його в канавку глибиною 4-5 см ( допускається глибина до 10 см) і закріпити в декількох місцях. Канавку роблять в сторону від куща, а не навколо опори і поливають водою. Через декілька днів, коли листочки укладеного пагона піднімуться, можна здійснити підсипку землею, але листочки при цьому повинні залишатися на поверхні. Все літо пагони необхідно поливати, а наступної весни розділити та пересадити на постійне місце. На зиму такі відводки теж підлягають укриттю.

    Розмножувати клематис за допомогою поділу куща можна весною та восени за 1-2 місяця до настання холодів. Зазвичай ділять рослини, котрі досягли 5-6-річного віку. Для цього їх обережно викопують разом з грудкою землі, очищають і руками обережно, стараючись не пошкодити кореневу систему, ділять на частини. Кожна з них повинна включати гарно розвинуті корені та мати 1-4 пагони з нижніми бруньками. Перед початком викопування клематису надземну частину обрізають, залишаючи внизу три пари бруньок. Гарний великий клематис висаджують в завчасно підготовані посадочні ями з таким розрахунком, щоб один вузол пагона був заглиблений на 8-10 см.

    Що ж стосується розмноження насінням крупноквіткового клематису, хотілося б відмітити, що рослини, вирощені таким способом, не зберігають батьківських властивостей та слабо квітують.

    У таких дрібноквіткових видів, як тунгутський фіолетовий, насіння можна висівати в грунт в кінці квітня на глибину 1 см. Буває так, що осипаючись самі під зиму, вони сходять навесні.

    Незважаючи на безліч способів, краще все-таки розмножувати клематис живцюванням, поділом куща та відводками.

    Любов Сильникович

    «Наша дача» №6-2012 ст. 54-55

     

     

    Клематиси в саду

    Найрозкішнішою культурою для вертикального озеленення є крупноквітковий клематис. Цій рослині, як і трояндам, відводиться на ділянці парадне місце. Дуже гарно ці квіти виглядають на стінах, огорожах, арках, верандах, альтанках, їх можна використовувати і як ґрунтопокривну рослину.

    На моїй ділянці опорою для підтримки клематису служить спеціальна вертикальна решітка з ажурної металевої смуги висотою 1,5 м, причому для кожного сорту окрема. На таких чудернацьких сходинках рясно квітучі сорти виглядають приголомшливо.

    Рясне цвітіння клематисів досягається шляхом максимального збереження минулорічного приросту. Наприклад, у мене на ділянці, кущ Балерини при ранньолітньому цвітінні розкрив біля ста квітів. Ніяких зусиль мені це не коштувало – я просто залишила його зимувати на опорі, обрізавши лише відквітлі кінці пагонів.

    Вирощую я клематиси вже багато років і помітила, що найкраще вони себе почувають в легкій напівтіні, а пристовбурове коло повинно бути в затінку постійно. Від перегрівання та висушування корені повинні бути захищені ще й шаром мульчі. Регулярний рясний полив та зрошення крони сприятливо впливають на зовнішній вигляд куща – ці ліани полюбляють вологе повітря, тоді й цвітіння буде не тільки рясним, а й тривалим. Неодмінною умовою тривалого цвітіння є регулярна обрізка відцвілих кінчиків. Інакше кущ починає витрачати "сили" на плодоношення і нових бутонів не формує.

    Найбільш декоративні для озеленення сорти, котрі дають дві хвилі цвітіння – в травні-червні на минулорічних пагонах, а з другої половини літа та восени воно повторюється на пагонах поточного року. До таких сортів відносяться – Анна Герман, Балерина, Бал Квітів, Дюшес оф Единбург, Левсоніана, Президент, Рассвет, Махровий. Останній сорт – чемпіон по декоративності, так як на минулорічних пагонах цвіте густо махровими квітами світло-фіолетово-синього кольору.

    З клематисів літнього цвітіння найбільш декоративні сорти, що відрізняються рясністю одночасно розкритих квітів середнього і великого розміру – Салют Побєди, Віль де Ліон, Хеглі Хайбрит, Космічна мелодія, Єрма.

    Є ще група сортів, що відрізняються рясним і разом з тим тривалим цвітінням – це напівчагарники висотою 1-2 м, пагони яких нечіпкі і тому вимагають підв’язування. До таких сортів належать – Альонушка, Анастасія Анісімова, Пам'ять Серця, Сизая Птиця, Дурандія, Юність.

    Посадку молодих саджанців я відкладаю до весни. Зимою зберігаю їх в прикопці, корені обкладаю вологою тирсою та загортаю в поліетиленову плівку. Весною, як тільки земля "доспіє" для перекопки, саджаю з заглибленням кореневої шийки на 8-12 см. Посадкову яму заповнюю ґрунтом не до країв. Підсипаю родючу землю на початку літа, коли молоді пагони дерев’яніють біля основи. Заглиблення в умовах нашого клімату необхідне, щоб уникнути вимерзання куща. Дуже важливо після посадки притінити їх від палючого сонця, особливо якщо є незабарвлені хлорофілом (білі) молоді ростки. Без притінення вони згорають і тоді доведеться чекати пробудження сплячих бруньок, але часто такі саджанці пропадають. Молоді пагони, що відростають, підв’язую відразу по мірі росту, щоб уникнути поломки крихких тканин.

    Незалежно від сорту будь-який клематис дуже прикрасить ділянку та займе одне з перших місць в числі улюбленців. А зі смаком підібрана і неординарно розміщена група цих ліан обов’язково стане хітом саду. Бажаю приємного знайомства з аристократами вертикального садового дизайну – клематисами.

    Ольга Андріанова.

    «Наша дача» № 2-2012 р, ст. 54.

     

     

    Король ліан – ломиніс (Клематис)

    Чи існують у природі рослини, здатні безперервно квітувати понад три місяці, вкриваючись сотнями забарвлених майже в усі тони спектра квіток, які навіть після невеликих осінніх заморозків, пригріті листопадовим сонцем, продовжують милувати око? Звичайно, це ломиноси.

    Українська назва рослини зумовлена, мабуть, тим, що в природі вона, чіпляючись за гілля кущів і дерев, утворює зарості, в яких можна легко заплутатися, впасти та "зламати носа", а може, й через неприємні пахощі, притаманні корінню рослини. Ще одна назва – клематис – походить від грецького слова "klema" – батіг.

    У природних умовах зустрічаються близько 300 видів роду ломиніс (Clematis L.), який належить до родини жовтецевих (Ranunculaceae Juss.). Вони поширені в помірній зоні Північної півкулі та виростають у лісах, степах, по берегах річок, в ущелинах та на кам’янистих розсипах.

    Ломиноси – переважно багаторічні чагарникові ліани, рідше прямостоячі кущі та трав’янисті багаторічники з пагонами від 30 см до 10 м завдовжки, які зимують або відмирають на зиму. Квітки поодинокі або зібрані в суцвіття (волоті, напівокружки); дрібно- (від 2 до 4 см) й великоквіткові (від 10 до 20 см у діам.); чашоподібної, трубчастої, глечикуватої, дзвоникуватої форми. Пелюстки відсутні. Оцвітина складається з чотирьох-шести чашолистків різноманітного забарвлення: від пастельних тонів до яскраво-червоних і темно-фіолетових, майже чорних. Трапляються сорти з махровими і напівмахровими квітками. Плоди – численні горішки, зібрані в пухнасту голівку.

    У декоративному садівництві широко відомі великоквіткові ломиноси, світовий сортимент яких на цей час налічує близько трьох тисяч. Максимум квітів на невеликій площі, одна рослина замінює цілий сад, рясне цвітіння з весни до осені, вибір сортів на будь-який смак, багаторічник, не потребує багато сил на догляд, добре приживається – усе це робить його жаданим на кожній ділянці.

                Декоративні види й сорти.

    Andromeda. Група Патенс. K. Pyne, Великобританія, 1994.

    Чагарникова ліана до 2-3 м завдовжки. Листки зелені, складені з 3-5 листячок, яйцеподібні. Квітки поодинокі, чашоподібні, 12-16 см у діаметрі; чашолистки кремово-рожеві, в центрі малиново-пурпурова смуга; пиляки жовті. Квітує у травні-червні на пагонах минулого року напівмахровими, у вересні – звичайними квітками. Група обрізки 2. Не терпить дуже сонячних і спекотних місць. Помірнозростаючий сорт.

    Comtesse de Bouchaud. Група Жакмана. F. Morel, Франція, 1900.

    Чагарникова ліана до 3,5 м завдовжки. Листки темно-зелені, шкірясті, складені з 5 листячок, яйцеподібні. Квітки поодинокі, чашоподібні, 10-15 см у діаметрі; чашолистків 6, рожеві з фіолетовим відтінком; пиляки кремові. Квітує в червні-вересні на однорічних пагонах. Помірнозростаючий та рясноквітучий сорт. Група обрізки 3.

    Fujimusume. S. Arai, Японія, 1952.

    Чагарникова ліана до 2-3 м завдовжки. Листки трійчасті. Квітки поодинокі, чашоподібні, 10-15 см у діаметрі; чашолистків 6-8, небесно-блакитні; тичинки кремово-жовті. Квітує у травні-червні, у серпні-вересні цвітіння повторюється. Група обрізки 2.

    Isago. S. Arafune, Японія, 1991.

    Чагарникова ліана 2,5-3 м завдовжки. Квітки поодинокі, чашоподібні, 10-13 см у діаметрі; чашолистки білі; пиляки жовті. Рясно квітує на пагонах минулого року повними квітками у травні-червні, у серпні-вересні цвітіння повторюється звичайними квітками. Терпить напівзатінок. Група обрізки 2.

    С. manschurica Rupr. (C. recta var. manschurica Maxim.) – л. маньчжурський. Область поширення: південь Далекого Сходу, Північно-Східний Китай. Росте по ярах та біля підніжжя сопок.

                Трав’янистий полікарпік до 3 м завдовжки. Листки темно-зелені, складені з 3-7 листячок. Квітки зібрані в суцвіття до 2 см у діаметрі, духмяні; чашолистків 4, білі, пиляки ясно-жовті. Рясно квітує в липні-серпні на однорічних пагонах. Зав’язує багато схожого насіння. Група обрізки 3. Обрізка перед вегетацією потрібна обов’язково, бо трав’янисті пагони повністю відмирають. Дуже декоративний вид.

    Mazury. Група Жакмана. S. Marczynski, Польща, 2006. Сорт є срібним медалістом виставки ‘Зелень – це життя’, 2006 (Варшава).

    Чагарникова ліана до 2-3 м завдовжки. Квітки поодинокі, чашоподібні, 15-17 см у діаметрі, на початку цвітіння напіврозкриті; відцвітаючи, широко відриваються, повні на пагонах поточного року; чашолистки яйцеподібні, блакитні з ясними плямами; тичинки кремово-жовті. Рясно квітує з липня по вересень. Група обрізки 3.

    Shin-shigyoku. H Hayakawa, Японія, 1999.

    Чагарникова ліана до 1,5-2 м завдовжки. Квітки поодинокі, чашоподібні, 10-12 см у діаметрі; чашолистки широкоеліптичні, темно-фіолетові зі сріблястим нижнім боком, що гарно контрастує; тичинки з фіолетовими пиляками й білими тичинковими нитками. Квітує в другій половині травня-червні повними квітками на пагонах минулого року, після обрізки відцвілих квіток цвітіння повторюється в серпні-вересні. Група обрізки 2. Придатний для вирощування в контейнерах.

    Sweet Summer Love. Група Flammula. S. Marczynski, Польща, 2011.

    Сорт є медалістом квіткових виставок: ‘Плантаріум’, 2011 (Боскоп) і ‘Квіти’, 2011 (Москва). Срібна й бронзова медалі відповідно.

    Чагарникова ліана до 3,5 м завдовжки. Листки дрібні, темно-зелені. Квітки розкриті, зібрані в суцвіття до 3-4,5 см у діаметрі, з приємним ароматом; чашолистків 4, пурпурові. Рясно квітує ціле літо, квітки можуть розпукуватися аж до пізньої осені, але їхня кількість поступово зменшуватиметься. Росте на сонячних і в тінистих місцях. Група обрізки 3.

    Veronica's Choice. W. Pennell, Великобританія, 1963.

    Чагарникова ліана 2,5-3 м завдовжки. Квітки поодинокі, чашоподібні, 14-20 см у діаметрі; чашолистки фіолетово-білі, хвилясті по краях. Квітує в червні-липні на торішніх пагонах повними квітками, у вересні цвітіння повторюється звичайними квітками. Група обрізки 2. Висаджувати слід на добре освітлених місцях.

    Ломиноси здатні перетворити на казкове царство будь-який куточок присадибного саду, додати неповторного вигляду скверові й парку, задекорувати непоказну будівлю або оживити садову скульптуру. Поруч із ломиносом уживаються майже всі рослини, і це дає змогу проявити невгамовну фантазію ландшафтного дизайнера – квітучі стінки й килими, трельяжі, спадні каскади, арки, парасолі. Та поза тим, за допомогою ломиносів чудово драпіруються різні специфічні ділянки саду: альтанки, тунелі, зони відпочинку тощо. Придатний ломиніс і для контейнерного вирощування.

    Ломиноси – світлолюбні рослини, але в південних районах зі спекотним кліматом вони добре ростуть і в напівзатінку, на ділянках, захищених від вітру. Для доброго розвитку рослин і рясного цвітіння їм потрібен водопроникний, суглинковий, слаболужний або нейтральний, родючий, добре удобрений і пухкий ґрунт.

    Найкращий час для садіння ломиносів у південних районах – кінець жовтня – листопад, а в більш північних – кінець квітня – травень. У цей період коріння в них зазвичай перебуває в активному стані та добре приживається. Перед садіння викопують яму розміром 60х60х60 см. Якщо ґрунти не є підхожі для вирощування ломиносів або є бідні за своїм складом, ями мають бути більших розмірів – 70х70х70 см. Туди кладуть два-три відра гною, змішаного з компостом і землею. На дно ями насипають дренаж, шар (10-15 см) щебеню чи крупного піску. Пагони перед садінням рослин обрізають над першою або другою парою бруньок. Кореневу шийку при садінні заглиблюють на 8-10 см для молодих рослин та до 15 см – для дорослих, при такому садінні коріння рослини не вимерзне взимку та не перегріється влітку. Обов’язково при садінні встановлюють підпори для ліан, аби відтак не травмувати кореневої системи. Рясно поливають рослини не рідше за один раз на тиждень, з подальшим розпушуванням за 2-3 дні після поливу. З настанням спеки ломиноси поливають два-три рази на тиждень. Підгодовують рослини органічними й мінеральними добривами не рідше ніж три-п’ять разів за вегетаційний сезон. Першу підгодівлю проводять у період активного росту пагонів, другу – під час цвітіння, третю та подальші – після масового цвітіння та літньої обрізки.

    При дотриманні правильної агротехніки ломиноси зазвичай яскраво й рясно квітують, значно менше уражуються хворобами. Проте подеколи спостерігаються спалахи хвороб і поява шкідників. На корінні ломиносу може паразитувати галова нематода. Восени основи пагонів нерідко уражує щетинистий борошнистий червець. Листя ломиносів може потерпати від мінуючої мухи. Небезпеку для ломиносів становлять вовчки, равлики, гусінь, миші та зайці. Найбільш шкодочинним захворюванням ломиносів, яке знижує їхню декоративність і стійкість, є попелюха. Подеколи спостерігається раптове вегетативне в’янення – вілт.

    Найкращим засобом боротьби з хворобами та шкідниками є садіння стійких видів і сортів, а також вчасні агротехнічні заходи. Лише за сильного ураження хворобами чи масового розмноження шкідників необхідним є застосування хімічних препаратів, рекомендованих для використання на дачних ділянках, і тільки згідно з інструкцією їх застосування.

    Матеріал підготувала н.с. лабораторії дендрології та квітникарства Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру Наталія Василівна Зубкова.